galuchanun (nazarlanko) wrote in koscioly,
galuchanun
nazarlanko
koscioly

Костел Опіки Найсвятішої Панни Марії в Горпині

 Село Горпин розкинулось в дванадцяти кілометрах південніше Кам’янки-Бузької, над річкою Горпинкою. Найзручніше в Горпин добиратися автомобілем, а якщо говорити про залізницю, то в Горпині немає станції, тож найкраще вийти у селі Велике Колодно, яке знаходиться неподалік Горпина, і в якому теж зберігся закинутий костьол, який цікаво було б відвідати.
 
В це неблизьке село Кам'янка-Бузького району я потрапив з надією оглянути руїни старої польської каплиці. До села добирався літнього ранку 1 липня 2009 року із села Велике Колодно, де також оглянув неймовірної краси закинутий костел. Дорога до Горпина від Великого Колодного тягнеться на 5 км, отож подолати мені її випало "пішкарусом", лише при підході до Вирова мені запропонували під'їхати, але все одно від Вирова до Горпина добирався на своїх двох.

Колись село звалося Орпин. Відомо, що 1442 року, Горпин належав Миколаю, Яну та Станіславу Давидовським. 23 вересня 1448 року, Горпин було відділено від земель Кам’янки-Бузької, яка стала королівською, і у 1483 році, село записане як власність Бранецького, а у 1497 року, переходить у руки Катерини з Орпина. Але і на цьому історія зміни власника села не закінчилася, і у 1549 році Зігмунд Август підтверджує акт купівлі-продажу сіл Горпин, Вирів і Тадані, укладений між Єжи Черніховським, та Рафаелем Хотецьким. Відомо також, що певний час співвласницею Горпина була Катерина Гайовська. У 1797 році, Горпин переходить у спадкову власність кляштору бенедикток у Львові, і у власності яких, залишається протягом ХІХ і ХХ ст., аж до переходу Галичини в склад Радянського Союзу.

В селі зберігся закинутий костьол, який поступово перетворюється в руїну. Як уже було згадано вище, Горпином володіли сестри бенедиктки зі Львова. Зрозуміло, що їм був потрібен костьол, тож у 1895 році, вони всерйоз задумалися над цим. І костьол був зведений. Точно невідомо, коли розпочалося будівництво храму, але завершилися роботи у 1899 році, і у 1903 році святиня була освячена як костьол Опіки Найсвятішої Панни Марії. Самі ж сестри, проживали в невеличкому будиночку, який заодно виконував функції плебанії. Поруч звели дерев’яну дзвіницю. Новозведений храм був підпорядкований римо-католицькій парафії села Великосілки (Желехів).
 

Покинутий костел Опіки Найсвятішої Панний Марії в Горпині в Горпині. Фото 01.07.2009
 

Костел Опіки Найсвятішої Панний Марії в Горпині в Горпині. Стан перед 1939 р. Фото із Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Tom 1/11
 
У 1922 році була збудована нова плебанія. Але згодом костьол вийшов зі складу великосільської парафії, і у 1923 році була створена горпинська парафія, до якої ввійшли такі села, як Нова Лодина, Нагірці Малі, Вирів (також від’єднаний від великосільської парафії), Честині, Новий Став (попередньо належав Кам’янка-Бузькій парафії), а також Пняки. Так горпинський костьол став парафіяльним.
 
 
 Костел Опіки Найсвятішої Панний Марії в Горпині. Фото Карвацького Романа 27.03.2011
 
 На теренах парафії також існувала каплиця в селі Нова Лодина (збудована в 1907 році, однонавна, з дерев’яним вівтарем), та каплиця у селі Новий Став (про мій візит до цього села читайте тут), яка збудована ще у 1826 році, округлої форми, з дерев’яним головним вівтарем, увінчаним іконою Христа Милятинського, та бічним вівтарем з зображенням Богородиці.
 
 
 Костел в Горпині. Вид збоку. Фото липень 2009.
 
 
 Костел в Горпині. Фото Карвацького Р. березень 2011.
  
 За два роки частина даху завалилась...
 
Моє фото 2009 р. 
 
 
 Фото Карвацького Р. 2011 р.
 
 
 
 Костел в Горпині. Вид на пресбітеріум.
 
 
 
 
 Костел в Горпині. Вид над ставом.
 
 Після другої світової війни, більшість костельного майна було вивезено, і розподілено між декількома польськими храмами. Горпинський же костьол радянська влада спочатку перетворила на магазин, а потім на хлів. Із 1992 року, костьол стоїть пусткою, поступово перетворюючись на руїну.
 
 
 Портал
 
 
 Сигнатурка
 
 Сьогодні, костьол стоїть у центрі села неподалік ставка, північніше схрещення головних доріг, біля церкви. Споруда не велика, і досить цікава з архітектурного боку. Зокрема кидається у вічі відсутність характерного фронтону, адже завершення костьолу приймає форму двосхилого даху, який здіймається над святинею. Приємно, що дах покритий червоно-помаранчевою черепицею, а не бляхою, як багато його навіть діючих побратимів. Правда від даху до сьогодні залишилося не так уже і багато, адже декілька років тому, частина крівлі обвалилася всередину храму. Колись дах увінчувала залізна сигнатурка, яка зараз лежить поруч костьолу. На місці, де вона колись височіла, і досі видніються чорні плями, тому такі руйнування даху були викликані або прогниттям, під дією зовнішніх кліматичних чинників, або ж, можливо у сигнатурку могла влучити блискавка, що виглядає найбільш правдоподібно.
 
 Вхід у храм зачинений, але у дверях є отвір, через який зовсім нескладно увійти в середину. В інтер’єрі не збереглося ніяких розписів, лише голі, поштукатурені стіни, а місцями, де злізла штукатурка, навіть видно цеглу. Вгорі видніється великий отвір, а підлога встелена рештками даху, що завалився всередину.
 
 
 Стара ікона Опіки Матері Божої з горпинського костьолу. Фото із Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Tom 1/11
 
 
 Феретрон. Фото із Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Tom 1/11
 
 
 Інтер'єр костьолу. Фото Карвацький Р. березень 2011.
 
 
 
 
 Зовнішні стіни костьолу також поштукатурені, і подібно як і в інтер’єрі, штукатурка облізла, і місцями видно голу цеглу. На фасаді зберігся певний архітектурний декор. Храм і досі завершується кам’яним хрестом, а вхід увінчаний цікавим фронтоном, який тримається на напівколонах, що наполовину виступають із стіни. Поруч входу колись лежав невеликий металевий хрест, якого уже чомусь немає.
 
Особисті враження: святиня запам'ятовується своїм зовнішнім виглядом, ну і звісно тим що без сигнатурки. Але загальний її стан можу оцінити як жалюгідний, оскільки всередині все завалено брусами що провалилися разом із дахом. Любителям старовини і архітектурознавцям цю споруду оглянути було б цікаво. 
 
 Враження Карвацького Романа: Загалом костьол є дуже цікавим, але стан його дуже поганий. Шкода, що він так просто пропадає, всіми забутий.
 
 Відвідано: 1 липня 2009 року. Фото Карвацького Романа 27 березня 2011 року.
 
 Особлива подяка Карвацькому Роману за надану інформацію і фото.
Tags: Горпин, Кам'янка-Бузький район
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments